Моцик Олександр Федорович 

Олександр Федорович Моцик (народився 3 травня 1955 р., с. Городець, Володимирецький район, Рівненська область) — посол України у Сполучених Штатах Америки. Освіта: Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка, факультет міжнародних відносин та міжнародного права, відділення міжнародного права (1981). Стаж роботи: З червня 2010 року - Надзвичайний і Повноважний Посол України в Сполучених Штатах Америки. 2006-2010 Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща. 2005-2006 Перший заступник Державного секретаря України, Секретаріат Президента України. 2004-2005 Перший заступник Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції. 1999-2004 Представник України при Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС) – за сумісництвом. 2003-2004 Заступник Міністра закордонних справ України. 2001-2003 Заступник Державного секретаря Міністерства закордонних справ України. 1997-2001 Надзвичайний і Повноважний Посол України у Турецькій Республіці. 1996-1997 Член Колегії Міністерства закордонних справ України. 1995-1997 Начальник Договірно-правового управління Міністерства закордонних справ України. 1992-1995 Другий, перший секретар, радник Постійного Представництва України при ООН, м. Нью-Йорк. 1990-1992 Перший секретар Договірно-правового відділу Міністерства закордонних справ України. 1987-1990 Другий, перший секретар відділу кадрів Міністерства закордонних справ України. 1985-1987 Третій, другий секретар відділу міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України. 1981-1985 Третій секретар консульського відділу Міністерства закордонних справ України. Професійна діяльність: 2004 Уповноважений України в Міжнародному Суді ООН. 2004-2005 Національний координатор ГУУАМ. 2002-2005 Національний координатор ОЧЕС. 1994-1995 Віце-голова Спеціального комітету ООН з розробки міжнародної конвенції з питань безпеки персоналу ООН і асоційованого з нею персоналу. 1993 Доповідач Шостого (Юридичного) комітету 48-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Участь у міжнародних конференціях: 1995-2005 Очолював ряд делегацій України на двосторонніх та багатосторонніх переговорах з іноземними державами, а також на міжнародних багатосторонніх форумах. Зокрема, на переговорах з Російською Федерацією з питань громадянства, державного кордону, Азовського моря і Керченської протоки (включаючи острів Коса-Тузла), закордонної власності колишнього СРСР, з прикордонних питань та питань тимчасового перебування і функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України. З Румунією на переговорах по договору про режим державного кордону та Угоді по делімітації континентального шельфу і економічної зони в Чорному морі (включаючи о. Зміїний). З Молдовою на переговорах з питань Придністров’я. З Угорщиною на переговорах щодо укладення Угоди про взаємні поїздки громадян. З Європейською Комісією на переговорах по реадмісії. Очолював ряд делегацій на сесіях органів ООН та інших міжнародних організацій. Публікації: Автор ряду наукових публікацій з питань міжнародного права і міжнародних відносин, зокрема, правонаступництва держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів, у галузі морського права, з питань ОЧЕС, ГУАМ, двосторонніх українсько-турецьких та українсько-польських відносин. Нагороди: 2010 Командорський хрест із зіркою Ордену заслуги Республіки Польща (Krzyz Komandorski z Gwiazda Orderu Zaslugi RP). 2006 Орден „За заслуги” ІІ ступеня. 2005 „Орден Справедливості І ступеня” Міжнародної асоціації юристів” (The order of justice of the Degree” of the World jurist association). 2004 Почесна відзнака Міністерства закордонних справ України І ступеня за особливий внесок у розвиток української дипломатії і успішне забезпечення інтересів України на міжнародній арені. 2001 Орден „За заслуги” ІІІ ступеня. Відзнаки: 2009 Почесна грамота Верховної Ради України. 2007 Почесна грамота Кабінету Міністрів України. 2002 Переможець всеукраїнського конкурсу „Юрист Року” у номінації Юрист-дипломат. Ранги: Має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України (1999р.) Має перший ранг державного службовця (2005 р.) Володіння мовами: Володіє англійською та польською мовами. Сімейний стан: Одружений, має двох дочок.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Моцик_Олександр_Федорович  

Сад Світлана Іванівна 

Народилася 25 грудня 1967 року в місті Володимирець Рівненської області. Освіта вища. У 1997 році закінчила Рівненський державний педагогічний інститут за спеціальністю російська мова та література та здобула кваліфікацію вчителя російської мови та літератури. Трудову діяльність розпочала у 1989 році вчителем англійської мови Ремчицької середньої школи Сарненського району Рівненської області. З 1990 по 1994 роки заступник директора по навчально-виховній роботі Ремчицької середньої школи Сарненського району Рівненської області. У період з 1994 по 1997 роки працювала вчителем іноземної мови Сарненської середньої школи № 2, м. Сарни Рівненської області. З 1997 по 1999 роки – соціальний педагог Сарненської гімназії, м. Сарни Рівненської області. З 1999 по 2001 роки – директор Сарненського центру «Соціальна служба для молоді», з 2001 по 2003 роки – заступник голови Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області з соціальних питань. З 2003 по 2008 роки – заступник директора - начальника відділу взаємодії з роботодавцями Сарненського районного центру зайнятості Рівненської області, а з 2008 по 2010 роки – заступник директора цього ж центру. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 6 січня 2011 року № 5-к Сад Світлана Іванівна призначена на посаду заступника голови Рівненської облдержадміністрації. Нагороджена Почесною грамотою Державного центру зайнятості (2007), Почесною грамотою Центрального комітету профспілки працівників державних установ (2007), Подякою Міністерства праці та соціальної політики України (2009), Почесною грамотою Рівненської облдержадміністрації (2009). Депутат Рівненської обласної ради VI скликання. Член Партії регіонів.

Посилання:

Рівненська обласна державна адміністрація  

***

Косаковський Анатолій Лук’янович

***

Присяжнюк Анатолій Григорович

Фото А.Г. Присяжнюка (в центрі)

Народився 3 квітня 1937 року в селі Соснівка Березнівського району Рівненської області. З 1951 року проживає в смт. Володимирець. Має середню освіту.

Анатолій Присяжнюк – неодноразовий чемпіон світу з легкої атлетики серед ветеранів. З 1991 року зарахований до збірної ветеранів України. У 1997 році вперше виступив у Голландії за збірну України на чемпіонаті Європи. Він виборов дві золоті медалі та встановив світовий рекорд : 10 кілометрів пробіг за 34 хвилини 8 секунд. Анатолій Григорович побував в Італії, Франції, Іспанії, Німеччині, Австрії, Польщі, Фінляндії... Протягом 2005 року побував у Португалії на чемпіонаті Європи серед ветеранів, та в Іспанії міста Сан – Себастьян де проходив чемпіонат світу з легкої атлетики серед ветеранів, здобув 3 золоті і одну срібну медаль. Лише в минулому році член збірної ветеранів України брав участь у 25 міжнародних змаганнях, де виборював золоті, срібні та бронзові медалі. За свою спортивну кар ' єру здобув 118 медалей усіх ґатунків. Анатолій Присяжнюк у 2005 році став переможцем Всеукраїнської премії “Гордість країни” у номінації “Рекорд року” (засновник телекомпанія “Новий канал” та газета “ Факты ”)

***

Ганна Йосипівна Леончук

Заслужений майстер народної творчості, ткаля Ганна Йосипівна Леончук народилася 1917 р. в с. Каноничі Володимирецького району Рівненської області.

Залишила вагомий слід на землі: багату спадщину - ткані барвисті рушники, килими і покривала, скатертини і серветки, корсети і сукні.

Талант Ганни Леончук - рукотворна краса - принесла їй визнання і славу: "Заслужений майстер народної творчості України" (присвоєно під номнром один), дві золоті медалі та ювілейна Ленінська, почесні титули лауреата не лише районних та обласних, а й республіканських та всесоюзних конкурсів, численні грамоти, подарунки. Вироби умілих рук зайняли почесне місце в музеях України, Білорусі, Москви і Ленінграда, Польщі і Болгарії.

***

Сидорчик Іван Степанович

Член Національної спілки письменників України.

Народився 11 вересня 1955 року в селі Ромейки Володимирецького району на Рівненщині. Закінчив Дубенське медичне училище. Служив у Радянській армії. Брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС. Нині працює у промисловому відділі санітарної служби Кузнецовськ. Автор поетичних збірок “Сповідь любов'ю”(1992), “На святі смутку”(1995), “Паморозь”(1997), “Застільна розмова”(1997), “Скрипка для осені”(2000), “Поросль”(2002), “Сполоханий грім”(2004), “З – під чорних віх”(2005).

***

Ващенко Михайло Андрійович

Народився 25 листопада 1937р. у м. Володимирець, Рівненської області.

Старший науковий співробітник відділу хірургії магістральних судин Інституту хірургії і трансплантології АМН України, доктор медичних наук.

З 2001 р. – генеральний секретар Асоціації судинних хірургів України, член наукової хірургічної спілки м. Києва та Київської області.

Нагороджений медаллю “1500 – річчя Києва” від імені Президії Верховної Ради СРСР та медаллю “Винахідник СРСР” (1982).

Закінчив лікувальний факультет Станіславського (Івано - Франківського) медичного інституту.

Працював лікарем – ординатором, завідувачем хірургічного відділення Моршинської лікарні у Львівській області, одночасно був хірургом – консультантом курорту “Моршин”.

У 1972 році М.А. Ващенко захистив кандидатську дисертацію і продовжив наукову діяльність у відділі хірургії магістральних судин Київського НДІ клінічної та експериментальної хірургії МОЗ України на посаді молодшого наукового співробітника. З 1987 р. – старший науковий співробітник цього відділу.

Продовжував займатися науковою працею з обстеження та хірургічного лікування хворих облітеруючим атеросклерозом черевної частини аорти, здухвинних і стегнових артерій. Наслідком цих досліджень став захист докторської дисертації на тему: “Хірургічна корекція регіонального кровообігу при оклюзіях черевної частини аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок” (1996рік).

Він є автором понад 165 наукових статей і монографій. Зокрема, у 1999 році було видано монографію «Хирургия окклюзий брюшной аорты магистральных артерий нижних конечностей.»

***

Мазаний Віктор Степанович

Народився 28 лютого 1955р. в селі Городець Володимирецького району на Рівненщині : Український прозаїк, журналіст.

У 1977 році закінчив з відзнакою факультет журналістики Львівського університету ім. І.Франка. Працював власним кореспондентом газети “Молодь України” по Рівненській, Волинській, Тернопільській областях. Нині – власний кореспондент інформаційного агентства Укрінформ у Рівненській області.

Член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України, Всеукраїнської спілки краєзнавців. Почесний громадянин с. Городець. Лауреат обласної літ премії ім. Світочів.

Автор книг :

“...І мить у вічність проростає” (1998)

“Спалах ядра” (2000)

“З капітолійського пагорба”(2001)

“Осіння жінка”(2002)

“Погляд сльози”(2003)

“Рівненська АЄС і доля”

***