Володимирецька централізована система публічно-

 

шкільних бібліотек

Імена в історії Володимиреччини

Василевська Ванда Львівна

***
Шварцман Ошер Маркович

Народився 6 жовтня 1889 року у с. Вільня Коростишевського району на Житомирщині. 31 серпня 1919 року в одній із сутичок біля станції Рафалівка загинув разом із своїми однополчанами. Єврейський радянський поет.

Учасник 1-ї світової війни 1914?18; в кінці 1918 вступив добровольцем в Червону Армію. На початку 1919 виїхав на польський фронт, командував взводом кінної розвідки 1-го Богунського полку 44-ї дивізії.

Друкувався з 1913 року. Відмінні риси його поезії ? оптимізм, революційний романтизм. Кращі післяреволюційні вірші: «Юність» (1917), «Бачення» (1918), «Мій брат», «Сива мати-ніч» (обидва ? 1919). Поезія Шварцмана пронизана любов'ю до людей праці, до рідної природи. Вона залишила глибокий слід в єврейській радянській поезії, засновником якої вважається Шварцман Ошер. Його вірші перекладені на українську, російську та інші мови.

Поета зі всіма почестями поховали у Рафалівці на кладовищі, що навпроти залізничного вокзалу. Старожили Рафалівки пам’ятають його не тільки як поета, але й як відважного патріота своєї батьківщини, і з честю розповідають про нього своїм нащадкам. Рафалівчани стали ініціаторами відзначення 70-, 80-, і 100-річчя від дня його народження.

Посмертно було видано його збірки «Вірші» (1938), «Поезії» (1965) і «Стихотворения» (1980). В наші дні в день народження поета на його могилу приїжджають представники єврейських общин Рівного, Житомира, інших міст України й Ізраїлю.

В Києві його ім'я носить бібліотека в Шевченківському районі столиці.

Джерела:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Шварцман_Ошер_Маркович 

Сафоник Ф.С. Літературна Володимиреччина: літературно-краєзнавчий путівник. – Володимирець, 2008. 

***
Юзеф-Ігнацій Крашевський

Польський письменник, публіцист, видавець, історик, філософ, польський та український громадський і політичний діяч, найплодовитіший автор в історії польської літератури (його літературна спадщина налічує близько 600 томів романів, повістей, поетичних і драматичних творів, а також робіт з етнографії, фольклористики, публіцистичних і літературно-критичних статей).

Крашевський Юзеф Ігнацій, псевдонім Богдан Болеславіта, народився 28.07.1812 у Варшаві, помер 19.03.1887 у Женеві. У 1829 розпочав навчання у Віленському Університеті. У 1830-1832 рр. перебував у арешті за участь у підпільній молодіжній організації.

Із волинським краєм життєвий і творчий шлях Юзефа Крашевського перетинався упродовж майже чверті століття. У 1840-1849 роках жив і творив у с. Городець Володимирецького району. Річ у тім, що власник тамтешнього маєтку Антон Урбановський мав надзвичайно багаті бібліотеку (до 20 тисяч томів) й колекцію оригіналів картин європейських живописців, серед яких були твори Леонардо да Вінчі, Рафаеля та Рубенса. Городець узагалі на той час вважали своєрідною літературною столицею Волинського Полісся. Відтак, не дивно, що багато тодішніх польських письменників залюбки приїжджали до Городця. Серед них був і Юзеф Крашевський. Власне, з нашим краєм його пов'язали не лише суто творчі письменницькі стежки - тут Крашевський і одружився, та й двоє його синів народилися саме у поліському селі Городець!

У 1853-1859 рр. проживав у Житомирі, потім у Варшаві, де очолив «Газету Цодзєнну» (у 1861 перейменовану на «Газету Польську»). На початку 1863 виїхав до Дрездена, звідки вів співпрацю з польськими часописами та видавництвами. У 1868-1871 рр. мав власну друкарню, публікуючи, зокрема періодичні видання, такі як «Тидзєнь». У 1883 був заарештований та звинувачений у шпигунстві на користь Франції, був засуджений та ув'язнений. У 1885 йому вдалося виїхати під заставу за кордон: Крашевський перебував в Італії та Швейцарії. Об'ємна та різноманітна спадщина Крашевського, яка нараховує 223 твори, немає собі рівних у польській літературі, а також є феноменом міжнародного масштабу. У волинсько-варшавському періоді його творчості, що часто звертається до українських реалій, переважає сучасна побутово-соціальна проза: Поет і світ (1839), романи про життя простого люду: Історія Савки (1842), Уляна (1843), Буднік (1847), Остап Бондарчук (1847), Хата за селом (1852), Єрмола (1855), Історія kolka w plocie (1860), а також критичний образ шляхти і щораз частіше класово розрізнених поміщиків: Чарівний ліхтар (1843-1844), Комедіанти (т.1-2, 1851), Сімейні інтереси (1853), Два світи (1856), Останній з Секежинських (1851). Також повісті, які торкались філософської проблематики, як, наприклад, Сфінкс (т. 1-4, 1847), Повість без назви (1855), Метаморфози (1859). У дрезденський період особливо займався темою січневого повстанням та його наслідками, з різних точок зору: від цілковитого схвалення до заперечення збройної боротьби: Дитя Старого Міста (1863), Червона пара (1864), Дідусь (1869). У багатьох відомих творах після повстання з'являється соціальний радикалізм, який засуджує порожнє життя аристократії і шляхти та егоїстичних вискочок: Морітурі (1874), Великий незнайомець (1871-1872), Щоденник панича (1875). З самого початку своєї творчості Крашевський цікавився історичним романом, наближеним до фактографії та позбавленим вигадливого сюжету, але лише у Зигмунтовських часах (1846) йому вдалося створити власну вдалу його модель, яка повністю розвивається після його виїзду з Польщі: Графиня Козель (1874), Брюль (1875), Варшава у 1794 році (1873), Мачуха (т. 1-3, 1873). З 1876 Крашевський почав публікувати цикл історичних романів, який складався з 29 творів у 79 томах, що охоплювали історію Польщі від легендарних часів у Старій байці (т. 1-3, 1876) до саксонських часів (написані у 1886). Він змалював також Рим за часів Нерона (1864). Поетичні і драматичні твори, у своїй більшості, не пройшли випробування часом. Крашевський публікував також нариси з подорожей по польських землях та чужих країнах (серед них Спогади Литви, Волині і Полісся), історичні праці, такі як Польщі під час трьох розподілів 1772-1799 (том 1-3, 1873-1875), Літературні дослідження (1842), публіцистичні книжки типу Польська справа 1861 року (Париж, 1862). Видавав також історичні джерела. У своєму доробку залишив також значну кількість рисунків, пов'язаних зокрема з Волинню.

Пам'ять Юзефа Крашевського у селі Городець вшанували, встановивши меморіальну дошку на фасаді місцевої школи. У Поліському літературному музеї нині зберігаються видання творів Крашевського, які землякам передав іще один відомий уродженець села - Надзвичайний та Повноважний посол України у США Олександр Моцик. Колекцію творів польського письменника, яку зібрав дипломат, вважають найбільшою в Україні — вона налічує аж 95 томів.

Джерела:

http://lutsk.mfa.gov.pl/uk/wspolpraca_dwustronna/polonia_na_ukrainie/luck_ua_k_113

http://www.ogo.ua/articles/view/2012-08-05/34709.html